Легендарний вокальний квартет «Явір»

Співає Явір – пісня лине, А в ній червоная калина, І рута м’ята зелененька, І дівчинонька молоденька, Чумацькій шлях і нелегкі дороги, І сподівання, і тривоги, Чорнобиль – біль і люта мука, Ясна печаль, гірка розлука… Співає Явір – пісня лине, А в пісні тій – уся Вкраїна.

Народні артисти України,  лауреати Національної премії України ім. Т. Шевченка, кавалери ордена «За заслуги» III ст:

Володимир Дідух (баритон)
Валентин Реус (бас)

Артисти:

Юрій Бадун (тенор 1)
Євген Бельський (тенор 2)

Ось ті вартові, які стоять на сторожі чистоти української народної пісні, які несуть в своїй творчості справжній дух України.

В Україні немає такого населеного пункту, де б не знали й не чули славнозвісного квартету «Явір».

Якщо когось з виконавців люблять люди на рідній землі, то бути йому знаним і шанованим як в Україні, так і за її межами.

Повною мірою це стосується «Явора».

Що ж примушує людей, затамувавши подих слухати пісню  у виконанні «Явора»?   Чисте джерело рідної народної пісні, фундаменту нашої культури.

Справді, народна манера вокального співу, ідеальна злагодженість голосів, тонке нюансування свідчать про високий професіоналізм співаків, а отже, не залишають байдужих слухачів.  

Люди мовби відчувають, що пісня – пам’ятка духовної культури народу, і до неї треба ставитись бережно, розумно, відтворювати її первозданну красу, як це завжди робить у своєму співотворенні вокальний квартет «Явір».

Пісні у виконанні «Явора» краще сприймаються «зблизька», коли буваєш у концертному залі і все можеш відчути душею, зором, усім єством.

Як святиня, в душі митців брунькується і квітує українська народна пісня, твори сучасних авторів. А коли є святиня в душі, то і сама душа світиться. Від роду до роду, від віку до віку.

А «Явір» небом заспівав, Найвищим небом пісні, – І покотилась поміж трав Співанки добро вісні. Вони були, мов дивосвііт, І зіткані з любові, Як чорнобривців щемний цвіт, Як небо яворове. То «Явір» небом володів, Хоч виростав з коріння, І в пісні завжди молодів, Народ – його прозріння.